После того, как наш Дима очухался от перелета из Тамбова в оккупированный российскими захватчиками Симферополь и похода в ФСБ, мы решили ему снова позвонить и, как истинные садисты и каратели Хунты, спросить: Дима, как ты себя чувствуешь?

           

Да что уж тут писать и рассказывать? Послушайте сами.

Вот так. Дима даже сказал нам спасибо. Со временем узнаем, насколько это было искненне.

А це вже не для москалів.

Пропонуємо Вам ознайомитися з думкою одного з наших співробітників, якій брав безпосередню участь у реалізації цієї опереції:

“Знаєш, я уже кілька днів обмірковую особистісну характеристику нашого Зайчика. Він уособлює собою збірний образ молодої людини, яка виросла у путінській Росії: цинічний, прямолінійний і відвертий, який отримує задоволення лише від бою і війни, готовий вбивати,незадумуючись, хоча розуміє що це погано, але ненавидить усіх (за невеликим винятком) і бажає виїхати з Росії. І таких Дім там виросло два покоління, й у них просто не було шансу в тих умовах стати іншими … Хоча, шанс завжди є. Але вбирати вони не хочуть. Бо вибір – це праця і знання. “

Отак. Така ми Хунта, такі ми каратєлі. Навіть якось невдобно перед нашими читачами.

А що робити? Маєте і це знати про нас.

Спецоперация “Охота на зайца” Часть 1 Спецоперация “Охота на зайца” Часть 2 Спецоперация “Охота на зайца” Часть 3 Спецоперация “Охота на зайца” ЭПИЛОГ